ЗМІСТ
ВСТУП
НЕТРАДИЦІЙНІ ЗАХОДИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Твір-фантазія „Що було б на Землі, якщо б не було математики?” (5 – 8 класи)
ВИСНОВКИ
Конкурс інсценованої математичної казки (5 клас)
ВИСНОВКИ
Урок сприйняття математики „Карта математики” (5 – 7 клас)
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Як розвивати дитину на уроках математики? Що саме розвивається на заняттях з математики?
Питання на перший погляд дивні для звичайної людини, не науковця психолога чи педагога, а саме звичайної людини, яка має дитину і дбає про її розвиток. Практично всі дорослі знають, що заняття математикою розвивають дитину, але як і що саме вони розвивають? Дорослі не завжди розуміють і своє власне ставлення до математики.
Мій досвід показує, що здебільшого дорослі відносяться до таких груп:
- математику треба складати як іспит і вивчити треба, бо цього іспиту не уникнути при вступі до ВНЗ;
- я навчався у математичному (фізичному, хімічному тощо) класі і моїй дитині не завадить знати математику;
- математика є обов’язковим шкільним предметом і обирати не має можливості;
- можна перемагати в математичних олімпіадах і мати з цього користь (самореалізація обдарованої дитини, отримання суспільного визнання, вступ до ВНЗ тощо)
- математика це корисно для розвитку тощо.
Як бачимо, лише останній з запропонованих варіантів містить мотиви не утилітарні чи самоствердження батьків. Тобто як показує практика математика сприймається або як не уникне зло, або як засіб для реалізації амбіцій обдарованої дитини чи батьків. Конфліктність і проблемність ситуації полягає в тому, що мало хто може відповісти на питання навіщо це дійсно потрібно. Ціль вивчення математики в школі чи в будь якому іншому закладі допоміжної освіти не завжди зрозуміла, хоча це і не визнається, навіть викладачам. Що ж можна говорити про звичайних людей, які не мають відношення до психолого-педагогічної науки. Причому не лише дорослі не можуть відповісти на це питання. Це питання виникає ще у дитини, здебільшого підлітка, який починає піддівати сумніву все, що відбувається. Так і залишається питання навіщо вивчати математику з людиною протягом її життя.
Якщо вам здається ця проблема вигаданою і „притягнутою за вуха” проведіть власний експеримент, запитайте у різних людей, дорослих чи малих, „Чи треба вивчати математику ?” і „Навіщо це потрібно?”. Практично всі дорослі кажуть „Так, потрібно”, а з питанням „навіщо” виникає проблема. Про гроші в магазині, які треба рахувати, – це банально, і навіть дитина може зауважити, що синуси з косинусами для цього не потрібні. А дитині ще важче, вона не має дорослого досвіду і зазвичай відповідає словами батьків.
Підлітки, що закінчують школу, будуть казати про екзамени, вступ до інституту, діти, які беруть участь у олімпіадах про додаткові можливості, проте таких дітей дуже мало, учні від 5 до 8 класу здебільшого взагалі не можуть відповісти на це питання. Виключенням інколи є учні молодшої школи, яким пощастило із вчителькою, їм просто цікаво.
Так навіщо потрібно вивчати математику? Кожен відповідає по-своєму, всі вони праві, мотиви різні, цілі різні. Але для мене особисто математика це образ світу, це філософія, не синуси та косинуси, а такий собі універсальний засіб який розвиває сприйняття, уяву, мислення, мову, увагу, пам’ять, емоції, волю, розширює свідомість дитини, допомагає їй стати допитливою, зацікавленою, активною, контролюючою саму себе, адекватною, щирою у свої виявленнях.
Математика як концентроване відображення світу надає дитині можливість стати частиною великого світу, увібрати в себе знання і трансформувати у власний продукт, який доповнить цей світ та збагатить його. Зважаючи на це повернемося до питань: Як розвивати дитину на уроках математики? Що саме розвивається на заняттях з математики? І відповіді досить прості і складні водночас. Розвивається все і способів для цього безліч. В роботі пропонуються заходи спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики.
НЕТРАДИЦІЙНІ ЗАХОДИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Твір-фантазія „Що було б на Землі, якщо б не було математики?” (5 – 8 класи)
Багато, хто вважає, що твори писати треба на гуманітарних дисциплінах, проте для математики така форма діяльності може стати в нагоді. Твори дають можливість і дитині зрозуміти навіщо ж вивчається математика, навіщо вона потрібна, де використовується. В даному випадку цей твір був домашнім завданням і діти з цікавістю виконали його.
Можна ознайомитися з найцікавішими творами
ВИСНОВКИ
1. Використовуйте твори на уроках математики, це розширить сприйняття учнів і збагатить ваш досвід.
2. В творах діти демонструють свої думки, діляться ними, зрозумійте аргументи і мотиви учнів.
3. Читайте кращі твори іншим дітям, але виключно з дозволу автора, він ділився саме з вами.
4. Розвивайте мову дітей, вчить їх висловлюватися усно і письмово, аргументувати свої думки.
Конкурс інсценованої математичної казки (5 клас)
Зазвичай, математика сприймається як досить суха наука, яка вражає лише точними викладками та розрахунками і підтримує творчість здебільшого щодо складних чи цікавих задач, проте математика може стати основою для творчості режисерів, сценаристів, акторів. В даному випадку пропонується захід, який був створений для учнів 5-их класів Харківської школи № 2 в межах тижня математики, понад 10 років тому, коли метод проектів не був ще таким популярним, а для автора, на той момент випускниці університету, яка перший рік працює в школі, взагалі невідомим.
Конкурс проходив в паралелі 5-их класів, яких було три, за умови більшої кількості класів цей конкурс може проходити в декілька етапів чи турів. На підготовчому етапі учні отримують завдання написати твір, який стосується математики будь яким чином. Всі роботи збираються і конкурсна комісія, звичайно це учитель математики і можливо учителі інших предметів, виділяє найкращій. На другому етапі твір перетворюється у сценарій, який буде основою спектаклю. Для учнів це завдання може виявлятися складним, оскільки більшість з них не уявляє як створити і поставити математичну казку, взагалі математика, у більшості дітей, не асоціюється з акторською творчістю, на допомогу можуть прийти учителі філологічного напрямку.
Перероблений і вдосконалений сценарій має містити назву, перелік діючих осіб і їх репліки. Потім можна починати репетиції. Зрозуміло, що обсяг спектаклю не може бути великим, близько 5 -7 хвилин вистава. Важливо продумати костюми та декорації.
Оцінювання може відбуватися „народним голосуванням” — глядачі вистави оцінюють обумовленим заздалегідь чином спектаклі різних класів або за допомогою журі. Можна підготувати вболівальників – плакати, банери тощо. Це надасть азарту глядачам. Цей захід можна вважати проектом, розподіл ролей – автор твору, сценарист, режисер, актори, декоратори, костюмери, вболівальники, дозволяє охопити всіх учнів у цій діяльності, необмеженість варіантів вирішення поставленої задачі також притаманна проектам.
Хтось зауважить, що де ж тут математика? А ви можете уявити собі діяльність людини без планування, алгоритмізації, постановки цілей, вирішення задач, співставлення існуючих умов і шуканого результату? Думаю, що ні. В представленій діяльності розширюється математичне мислення дітей, математика виходить за межі програми і при цьому не стає „завлекалочкою”, оскільки перед дітьми ставлять задачі, які треба вирішити, знайти оптимальний розв’язок, отримати відповідь та досягти поставленої мети. Підвищення інтересу до математики, як матеріалу для різноманітної діяльності, висвітлення глибинних аспектів, таких як структурування, узагальнення, співставлення варіантів тощо надають учителеві і дітям нагоду побачити математику іншою.
Важливим є ставлення педагога до цього, якщо він буде вважати такий конкурс черговим заходом для тижня математики, красивою та непотрібною іграшкою, то нічого не вийде. Лише серйозне ставлення до цього заходу як до математичного і розвиваючого, тренажеру для логічного мислення дітей, може дати результат. Діти мають відчути математику в собі і оточуючому просторі, зрозуміти, що математичне, логічне мислення дає змогу людині бути людиною і виконувати будь-які завдання, зокрема, постановку вистави чи перемогу в конкурсі.
Далі наводиться сценарії дітей 5-А, 5-Б та 5-В класів. Місця розподілилися наступним чином – І місце посів 5-В, ІІ – 5-А і почесне ІІІ місце – 5-Б клас. Хоча сценарії всі є досить цікавими виконання та втілення ідей показало свої результати.
При втіленні цього проекту вважайте дані сценарії прикладами, але створюйте свої, дитяча творчість має бути дійсно дитячою, причому саме ваших конкретних дітей.
5-А клас запропонував „Казку про те, як х та у розв’язували рівняння”.
Діючі особи, які мають репліки: Автор ; Х; У; 43; 39; 56; 3. Знаки „—” , „*”, „:”, „=” не мають слів, проте беруть участь у репетиціях для вірного відтворення рухів по сцені під час вистави.
Репліки:
Автор: Оскільки урок математики ще не почався, і у підручник ніхто не підглядав, на сторінці 53, де починається тема „Рівняння” Х та У бігали по рядках і шукали рівняння по складніше.
У: Навіщо нам треба шукати складні рівняння?
Х: Як це навіщо? Щоб діти нас шукали та знаходили.
Автор: Після довгих пошуків вони зупинилися біля рівняння 56 – 39*х =43.
Х: Тут невідомим числом буду я!
У: А чому це ти? Я нічим не гірше!
Х: Тому що мене тут написали, а не тебе. А ти піди та ще пошукай рівняння з У.
Автор: Нічого не відповів У і відправився шукати своє рівняння. Тим часом Х прийнявся розв’язувати найскладніше рівняння і йому всі почали допомагати.
43: Нам треба об’єднатися (рухається до 56), щоб отримати 56 – 43.
39: А ми станемо справа від вас, після знаку дорівняє.
56: Тепер отримуємо, що 39 треба поділити на х і отримати щось.
Автор: всі покликали на допомогу знак ділення. Проте Х не вгамовувався.
Х(з нетерплячістю у голосі): Чому ж буду дорівнювати я?
43: Ти будеш дорівнювати 3.
Х: З якого це дива?
56: Тому що 39 поділити на 13 буде саме 3.
Автор: тут 3 не витримала.
3: І якщо мене підставити замість тебе, то отримуємо правильну рівність.
Автор: Тоді Х заспокоївся, він розв’язав своє найскладніше рівняння і раптом згадав про У. А У тим часом запросив гучним дзвоником дітей на урок математики, на якому вони навчилися розв’язувати різні-різні рівняння, а всі числа, знаки, невідомі допомагали їм.
5 – Б клас створив „Казку про принцесу Одиничку”.
Діючі особи: Автор; Одиничка; Фрейліна П’ятірка; Куховарик 20; Куховарик 30.
Репліки:
Автор: Жила була собі принцеса Одиничка в королівстві Прикладів. Вона була непоганою дівчинкою, проте одного разу стала всіх ображати та лаяти.
Одиничка: Фрейліна зробіть мені зачіску! Та краще ніж ви це робите!
Фрейліна: Так. Все буде як умога краще, ваша високість.
Одиничка (продовжуючи вередувати): Ви робите мені боляче! Ви вириваєте мені волосся!
Фрейліна: Вибачте, але ви …
Одиничка: Ви звільнені! Пішли геть! Автор: Одиничка вирішила пообідати. Куховарики принесли кашу.
Одиничка: Що це за гидота! Лише свині у мають таке їсти! Як це можна давати принцесі! Вас звільнено!
Автор: Так вона розігнала всіх свої підданих і залишилася сама самісінька. Занудьгувала, і їй на очі потрапив задачник з математики.
Одиничка (гортаючи сторінки задачника): А, бач які! Ну і нехай ідуть! Розвяжу-ка я приклад. Але що це? Чому на всіх сторінка самі одиниці?
Автор: Принцеса зрозуміла, що навіть приклад вирішити неможна, якщо там самі одиниці – він стає таким нецікавим. І пішла вона шукати своїх підданих, друзів та знайомих для того щоб вибачитися.
Одиничка: Мої милі друзі, я більше так не буду. Я робила не добре.
Автор: Всі відразу вибачили їй і лише стара Фрейліна сказала.
Фрейліна: Тепер ти спочатку поміркуєш, а лише потім зробиш.
Автор: І всі разом відправилися в королівство Прикладів і стали жити поживати, приклади розв’язувати і допомагати старанним учням.
5 – В клас назвав свою виставу „Хто найважливіший?”.
Діючі особи: Автор; 1; 2; 3; 12; „- ”; „+”.
Репліки:
Автор: Це сталося в одному математичному місті. На зеленій вулиці жили числа, а на квітковій – знаки. Якось одного теплого весняного дня всі зібралися на майдані біля фонтану і почали сперечатися.
1: Я найперша в числовому ряді!
2: А більше за тебе!
3: А я як ви обидві!
12:А мене найбільше люблять школярі!
Автор: Знаки також не мовчали.
„-”:А я можу з малого зробити ще менше.
„+”: Навіщо ж це? Краще як я, з більшого ще більше.
Автор: Так вони сперечалися не менше трьох годин, до вечора, але так і не вирішили хто найголовніший чи найважливіший, чи більш потрібний в математиці. Поки надвечір вони не зрозуміли, що одне без одного їм не обійтися. Оскільки немає математики без чисел та знаків. І стали вони жити в мирі та злагоді. І більше ніколи не сперечалися.
Як бачимо, всі три казки мають свої особливості, цікаві по-своєму. Повірте, ваші діти талановиті, допоможіть їм розкритися і ви отримаєте насолоду від цього.
ВИСНОВКИ
1. Проект „Конкурс інсценованої математичної казки” відбувається в декілька етапів:
- Конкурс математичних творів;
- Створення сценарію;
- Репетиції вистави;
- Безпосередньо фінальний огляд вистав.
2. Розподіл ролей між учнями забезпечить активність всіх.
3. Ставлення учителя до заходу як такого, що розвиває логічне мислення, уяву, сприйняття учнів, їх вольові якості тощо забезпечить якість такого заходу.
4. Якщо Вам здається це нематематичним і Ви вважаєте це марною тратою часу – не робіть, дітям так буде краще.
Урок сприйняття математики „Карта математики” (5 – 7 клас)
Доволі цікавим є сприйняття дитиною такого світу як математика. Здебільшого діти в малюнках передають своє розуміння та ставлення. І якщо учителеві цікаво зрозуміти їх, побачити математичний світогляд дитини, як вона сприймає його – проведіть заняття „Карта математики”. Подібне заняття можна проводити як на початку вивчення дисципліни з вами, так і в якості результативного заняття наприкінці року. Краще проводити з учнями 5-7 класів, їх фантазія здатна до такої форми відображення світу.
Діти отримують завдання намалювати карту математики.
При цьому важливо не уточнювати, що саме ви хочете побачити, можна обговорити такі питання:
- Що таке карта?
- Чи завжди це географічне розуміння?
- Навіщо вона потрібна?
- Як вона може виглядати?
- Що має відображати?
- Яку інформацію має містити?
Всі питання мають бути націлені на розширення розуміння карти як такої, збільшення змістового навантаження на неї. Учні мають розуміти, що вигляд карти це далеко не все, має бути зміст і чим змістовніше та зрозуміліша іншим карта, тим вона краща.
Можна проводити цю роботу як індивідуально, так і в групах. Проводити захист або презентацію отриманих результатів також доцільно. Важливо залишити продукти творчості дітей на загальне спостереження в класі, сприйняття інших лише розшириться. Ви побачите, що нецікавих робіт не буде, спробуйте і самі намалювати карту – переконайтеся це доволі складно, проте учні 5, 6, 7 класів можуть подолати цей поріг сприйняття.
Так в 5-7 класах Харківської загальноосвітньої школи № 122 було проведено такий урок. Задоволення від творчого процесу було і в дітей, і в учителя. Позитивна емоційна складова дуже важлива.
Тепер розглянемо більш детально змістову складову. Карти математики, які створювали учні, були різні і дуже.
Проте їх можна класифікувати основних груп було п’ять, їх характеристики із прикладами найтиповіших варіантів надається:
1. Розірване сприйняття.
Коли зображуються картинки із математичними символами, або окремо виписані назви математичних об’єктів.
Так на малюнку 1 ми бачимо місто, яке населене цифрами. Дитина надає математиці людських рис і, здається, не зовсім розуміє її наукову, культурну, розвивальну, пізнавальну, і, навіть, утилітарну цінність. Математика може не мати, для цієї дитини, в собі систематичності, структурованості чи організованості, вона є казкою із казковими персонажами.
Для таких дітей питання мотивації вивчення математики дуже актуальне вже на початку вивчення математики в основній школі. Сприймаючи таким чином навчальний предмет дуже важко рухатися в матеріалі, розвивати пізнання з предмету та інше. Завдання учителя полягає у тому, щоб допомогти дитині перейти з міфічно-казкового рівня сприйняття математики на більш ґрунтовний та змістовніший. Але такі малюнки здебільшого яскраві та наповнені цікавими деталями, притому без будь-якого тексту, тобто уява дитини досить розвинена і важливо спрямувати цей потенціал на вивчення математики, додати організованості, структурованості, усвідомленості у спосіб мислення.
Малюнок 1. Автор Артур 6 клас.
На малюнку 1а ми бачимо класичне розірване сприйняття, дитина не пов’язує одну тему із іншою, ніякої фантазії не додається до малюнку, прямокутники та квадрати свідчать про високу потребу у структурованості та системності. Цій дитині важко зорієнтуватися у великому потоці інформації на уроках, зокрема математики, тому допомога для таких дітей полягає в тому, щоб зв’язати в сприйнятті дитини її фантазію, різні математичні об’єкти та об’єктивну реальність уроків математики.
Малюнок 1а. Автор Оксана, 5 клас.
2. Простий образ.
Зображуються країна, місто чи місцевість з назвами навіяними математикою.
На малюнку 2 зображено місцевість із математичними об’єктами – числа, знаки, геометричні тіла та фігури, але на відміну від попереднього випадку є текст із словами притаманними математиці. Дитина „грається” словами, утворює нові, інколи, дуже несподівані змісти та сенси, що розширює її сприйняття предмету.
Оскільки починаючи із цієї групи з’являється багато назв навіяних математикою є необхідність розглянути ї їх, то після прикладів і аналізу малюнків буде наведено аналіз таких висловів, що також є цікавим.
Малюнок 2. Автор Андрій, 6 клас.
Малюнок 2а є різновидом простого образу. Зображено місто математики, назви вулиць, будинки, водоймища, ліси та парки все має відношення до математики, проте немає іншого змістовного зв’язку окрім зовнішніх ознак належності до математики. Діти на цьому рівні виявляють не аби яку фантазію щодо оперування математичними об’єктами та назвами, але над сутністю предмету ще необхідно попрацювати. Яскравість не має замінювати сенс, підміняти цінності та ставлення, оскільки навчальна компетентність потребує розуміння, а не лише демонстрації.
Таких робіт переважна більшість серед того, що малюють діти, зверніть їх увагу на сутність предмету математики, наведіть їм аргументи розвитку та пізнання, розширюйте їх уявлення про математику і про весь світ в цілому.
Малюнок 2а. Автор Валерія, 6 клас.
3. Словесні карти.
Карти, які містять масу інформації з темами, визначеннями, дуже нагадує конспекти чи зміст підручника. На малюнках 3 та 3а представлено таке конспективне уявлення про математику, воно більш змістовне, ніж в попередньому випадку, проте дуже формалізоване і нагадує зміст підручника. Таке уявлення про математику говорить про достатньо цілісне сприйняття, якому не вистачає фантазії та творчості. Зазвичай такі малюнки бувають у дітей, що добре навчаються, але, як кажуть, мають певного блиску. Такий погляд на математику звужує і їх можливості у предметі, тому необхідно розширювати їх світогляд і розвивати математичні здібності.
Малюнок 3. Автор Юлія, 6 клас.
Малюнок 3а. Автор Оксана, 5 клас.
4. Карти із міжпредметними зв’язками.
Карти, що містять в собі поєднання математики із іншими навчальними предметами.
Малюнки 4 та 4а представляють клас карт, в які самі по собі дуже подробними і ретельно промальованими, містять масу цікавих назв, і зроблені на зразок географічних карт. Цікавим в них є той факт, що автор усвідомлює спільні межі між математикою та іншими навчальними дисциплінами. Тобто вони являють сприйняття математики в системі навчальних дисциплін, що дозволяє дитині усвідомлювати перспективу вивчення математики, при наймі у школі. Зазвичай такі діти є успішними в навчанні, мають високий рівень знань майже енциклопедичного рівня.
Малюнок 4. Автор Олег, 6 клас.
Малюнок 4а. Автор Сергій, 5 клас.
На малюнку 4а математика представлена як всесвіт, що свідчить про розвиток не лише уяви, але й мислення дитини. Таке представлення дозволяє побачити культурну значущість предмету математики, так тут ми бачимо зірки Архімеда та Аристотеля. Схематично також показані зв’язки між математичними об’єктами, що говорить не лише про аналітичне сприйняття, а й про якісний синтез математичних понять.
5. Динамічні карти.
Ці карти містять в собі рух в математиці, або по засвоєнню матеріалу, або в часовому просторі.
Ця група карт містить в собі динаміку вивчення, дитина не лише усвідомлює культурну цінність математики, але й бачить себе в предметі. Мотиви вивчення математики дуже сильні і на відміну від попередніх варіантів є такими, що просувають дитину, а не заважають їй рухатися. Усвідомлені мотиви розвитку та пізнання виділяють дітей, що виконують такі роботи, хоча їх не завжди можна віднести до успішних в математиці. Такі діти мають зазвичай утилітарне спрямування і навчаються, при наймі, добре. Але ці діти мають високий рівень навчальної компетентності, легко адаптуються до різних умов тощо. Важливим для учителя є саме аспект динаміки, дитина має бачити себе в математиці та бачити перспективи руху, параметри власного розвитку і пізнання. Нестатичне сприйняття свідчить про сильні мотиви до навчання, зокрема, і вивчення математики в школі.
Малюнок 5 представляє динаміку з оглядом на минуле та запитом щодо майбутнього. Нагадує дитячу гру із фішками та кубиком, яка і являє собою рух від пункту відправлення до пункту призначення. Завдання учителя в такому випадку провести дитину від початку вивчення математики у 5 класі до 12 і досягти певної мети.
Цікавим є також назви пунктів, в даному варіанті це певні дії, якими оволоділа дитина, це свідчить про діяльнісний підхід до вивчення предмету і вимагає приділяти увагу питанню, на зразок, „І що ж з цим робити?”.
Малюнок 5. Автор Оксана, 5 клас.
У малюнку 5а автор демонструє своє уявлення про розвиток подій у майбутньому, включаючи в свій рух по щаблинам знань не лише навчальний матеріал і нез’ясованості щодо його вивчення, але й мрії про результат всіх зусиль, в даному випадку це атестат.
Малюнок 5а. Автор Марина, 5 клас.
Особливим аспектом карт є назви, наведемо деякі з них.
Назви з використанням географічних термінів, пов’язаних із водою: ріка рівнянь, озеро чисел, океан прикладів, озеро Коло, ставок Еліпс, озеро математичних величин, ріка чисел, від’ємний океан, затока часу, море довжин та ширин, затока глибини, дробовий океан.
Назви з використанням географічних термінів, пов’язаних із сушею: ліс задач, поляна чисел, гори чисел, ліс геометричних фігур, острів дробів, вулкан задач, гори рівнянь, долина геометричних фігур, долина чисел, острів квадратів, острів вимірювання, невідомий материк тригонометрія, помножений ліс, лісова задача.
Назви об’єктів міста чи країни: вулиця тіл, вулиця многокутників, наметове містечко Трикутник, Палац математики, місто об’ємних тіл, дім прикладів, місто геометричних тіл, місто натуральних чисел, місто математичних величин, селище множення, завод цифр, селище дій, країна виразів, фортеця задач, намет дробів.
Назви, що містять альтернативні варіанти: море обчислень, поле дій із числами, древо пізнання, ліс думок, метеорит знань, місто дій із числами, ріка знань, секретний штаб розв’язання завдань, ліс науки.
Як бачите фантазія дітей вражає, обговорюйте цікаві з вашого погляду варіанти. Дозволяйте дітям працювати з мовою, не бійтеся експериментів.
ВИСНОВКИ
1. Якщо діти можуть сприймати математику в динаміці та у інтеграції з іншими предметами, не вирваною з системи навчання, вони можуть побачити і свій розвиток у цій науці і в інших, побачити чи збудувати перспективу.
2. При обговоренні доцільно підтримувати саме динамічні та межпредметні аспекти, а не статичні моделі, це важливо для мотивації учнів щодо вивчення математики, для усвідомлення перспективи свого навчання.
3. Розглядайте слова та словосполучення, що використовують діти про створенні карт, це також розширить їх сприйняття математики.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
- Бетикова В. Гра «Щасливий випадок» // Математика — № 25, 1999. — с.2 — 8.
- Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся. – М.: Педагогика, 1989. – с.69 – 95.
- Газарян Р. Задача как обучающая модель.// Математика. – Изд. дом «Первое сентября» № 11 (16 – 22 марта), 2003 , — с. 1 -3.
- Гуменяк О. Цікаві математичні задачі. — Київ. Видавничий центр “Ака демія”, 1998. — с.77.
- Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: мет. посібник. авт.-укладач: О.Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002.
- Руденко О.В. Дещо про теорію та практику психокорекційної роботи в школі// Шкільному психологу. Усе для роботи № 5 (17), травень, 2010. – с. 11 – 17.
- Руденко О.В. Розвиток особистості на уроках математики – К.: Шк.. світ, 2009. – 126 с.
- Руденко О.В. Цікаві завдання для розвитку мислення дітей. Кольорова вкладка// Шкільному психологу. Усе для роботи № 10 (22), жовтень, 2010. – с. 38 – 39.
- Руденко О.В. Цікаві завдання для розвитку мислення дітей. Кольорова вкладка// Шкільному психологу. Усе для роботи № 8 (20), серпень, 2010. – с. 74 – 77.
- Руденко О.В. Як навчати мислити та спілкуватися. Математика 5-6 кл.: Спецкурс. – К.: Шк. світ, 2007. – 112 с.
- Свердлов М. Преподавание предмета или формирование мышления?// Математика. – Изд. дом «Первое сентября» № 18 (8 – 15 мая), 2003 , — с. 1 -5.
- Слепкань З.І. Формування творчої особистості учня в процесі навчання математики// Математика в школі № 1, 2003. – с.6 -10.
автор публикации: Руденко О.В., учитель математики
Підсумкова робота на курсах підвищення кваліфікації
